СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА


Кілька нових слів до Дня безпечного інтернету

Фішинг – різновид шахрайства, коли зловмисники намагаються отримати твої персональні дані. Для цього вони використовують техніки соціального інжинірингу, які допомагають їм викликати в тебе довіру і заволодіти конфіденційною інформацією. Наприклад, паролем від поштової скриньки або пін-кодами до банківських карток.

Смішинг – різновид фішингу, який здійснюється за допомогою sms-повідомлень.

Вішинг – фішинг з використанням голосу (voice+фішинг).

Синдром злого світу – феномен, коли люди думають, що світ є більш небезпечним, ніж є насправді. Таке враження виникає через те, що медіа частіше публікують новини або контент про катастрофи, конфлікти, нещасні випадки, ніж про позитивні події.

Дезінформація – поширення умисно спотвореної інформації з метою впливу на громадську думку, введення в оману, завдання шкоди.

Діпфейк – відеофейк, для створення якого використовується технологія глибинного навчання (deep learning + fake). За допомогою штучного інтелекту, який опрацьовує великі масиви зображень, обличчя однієї людини замінюється обличчям іншої. Таким чином у чиїсь вуста вкладають речення, яких ця людина насправді не говорила.

Клікбейт – маніпулятивний заголовок, який привертає увагу, містить гачок, який викликає бажання клікнути на нього, перейти за посиланням за деталями (click – клацати, bait – наживка).

Секстинг – обмін повідомленнями або фото інтимного характеру. Хоча тут йдеться про процес, що відбувається за обопільною згодою, вірогідність витоку таких даних складає понад 20% (за даними Інституту імені Кінсі при Університеті штату Індіана).

Грумінг – формування довірливих стосунків для отримання інтимних фото або відео, які надалі використовуються для шантажу.

Кібербулінг – вид цькування (булінгу) в інтернеті та за допомогою цифрових технологій. Це жорстока, агресивна поведінка з метою образити, дошкулити, залякати, принизити тощо.

Тролінг – образливі, провокативні повідомлення та коментарі у соцмережах, месенджерах та інших онлайн-платформах, створені, щоб викликати конфліктну ситуацію, гостру емоцію, надати розголосу певній темі, дискредитувати когось.

Цифровий слід – дії людини в інтернеті, які створюють її електронний портрет. Публікації дописів, фото, комунікація в месенджерах, онлайн-купівлі, вподобання, підписки, геопозначки – усе це наші цифрові сліди. Варто піклуватися про свою конфіденційність у мережі та публікувати перевірений, безпечний контент, який не зашкодить вам та іншим людям.

Кардинг – вид шахрайства з використанням банківської картки або банківських реквізитів без підтвердження дій з боку власника.

Фрепінг – злом акаунта у соціальній мережі з метою поширення провокативної інформації від чужого імені або доступу до особистої інформації.

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ В ІНТЕРНЕТІ

Carousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel image
  1. Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.

  2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

  3. Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.

  4. Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.

  5. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

  6. Не діліться своїми фото з незнайомцями.

  7. Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

  8. Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

  9. Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

  10. Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

  11. Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

  12. Не поширюйте в Інтернеті контент незаконного або непристойного змісту.

  13. Переконайтеся, що ваш профіль у соціальній мережі закритий від сторонніх (перевірте налаштування безпеки).

  14. Додавайте "у друзі" тільки тих, кого дійсно знаєте: навіть якщо це друзі ваших друзів, але особисто ви не знайомі, краще зайвий раз перестрахуватися.

  15. Вашим друзям слід питати вашого дозволу, перш ніж завантажувати фотографії з вами або позначати вас на фотографіях в соціальних мережах. Не бійтеся сказати їм про це, і самі теж дотримуйтесь цього правила.

  16. Не переходьте за посиланнями, прикріпленим в імейл-повідомленнях – безпечніше вводити адресу в рядок браузера самому.

День Безпечного Інтернету

#ДеньБезпечногоІнтернету

8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day).

Гаслом Дня безпечного Інтернету є вислів – «Разом для найкращого інтернету!» І це ще одна нагода наголосити, що безпека у всесвітній мережі – це наша спільна мета, і саме ми, користувачі, відповідальні за її створення.

Це справжній заклик до поважливого спілкування та ставлення в мережі до усіх користувачів, із якими ви товаришуєте, ведете бесіди чи коментуєте щось.

Що потрібно знати про цей День?

Уведений із 2004 року за ініціативою Європейської Комісії.

Відзначається у майже 150 країнах світу на шести континентах.

Цього дня в багатьох державах обговорюють наявні ризики в цифровому середовищі та шляхи їх попередження.

У сучасному житті важливого значення набуває доступ до інформації. Найбільш зручним способом її одержання й передачі є використання глобальної мережі Інтернет, яка може бути як всесвітньою енциклопедією , так і зловісною павутиною.

Поради від експертів, які допоможуть вам перевірити інформацію:

Звертайте увагу на назву.

Кричуща назва — ознака маніпуляції. “Шок!”, “Сенсація!”, “Ви не повірите!”, “Це відео підірвало інтернет” — якщо бачите ці чи подібні фрази у заголовку, далі можна не читати.

Зверніть увагу на джерело інформації.

Завжди перевіряйте інформацію, звертаючись до офіційних джерел. Якщо у новині згадується дослідження - має бути і активний лінк на нього.

Проаналізуйте сайт

Перевірте, чи є сайт авторитетним, чи покликається він на першоджерела — сайти офіційних установ. Велика кількість “сенсаційних” заголовків, кричущих фото, анонімних текстів — ознаки ненадійності ресурсу. Та пам'ятайте: помилитися може будь-яке видання, тому намагайтеся звіряти інформацію, отриману з кількох ресурсів.

Переконайтеся, що баланс думок дотримано.

Матеріали в авторитетних виданнях завжди містять аналіз усіх “за” та “проти”. Текст, у якому автор відстоює якесь одне твердження, має ознаки маніпулятивного.

Перевіряйте факти.

Перевіряйте факти, звертаючись до офіційних джерел, особливо ті, які стосуються здоров’я. Якщо направду з’явиться чудодійний засіб від коронавірусу, ВООЗ та МОЗ дізнаються про це першими, на відміну від сумнівних блогерів чи псевдоекспертів.

Щоб не потрапити в Інтернет-пастку, потрібно знати абсолютно все про можливі небезпеки. Загрози протизаконного контенту, надсилання інтимних селфі, секстинг, онлайн-грумінг, кібер-булінг - актуальні Інтернет-ризики.

Пам'ятаймо: одна необдумана онлайн-дія може призвести до фатальних наслідків у реальному житті...

Carousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel image
Carousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel imageCarousel image

"Ні, насильству! Стоп булінгу!"

Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція "16 днів проти насильства". Мета акції- привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім'ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Прояви насильства супроводжують людство з давніх давен. Упродовж тисячоліть одна людина кривдить іншу людину, чинить насильство щодо неї. У світі постійно відбуваються війни, напади на людей, дискримінація, приниження. Тисячі громадян та сотні державних в громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада до 10 грудня свої зусилля заради об'єднуючої мети збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства, створити в конкретному регіоні або окремій державі соціальний простір, вільний від насильства.

Протягом 16 днів відзначається ряд важливих дат для суспільства:

* 25 листопада- Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

* 1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

* 2 грудня - Міжнародний день боротьби з рабством;

* 3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

* 5 грудня - Міжнародний день волонтера;

* 6 грудня- Вшанування пам'яті студенток, розстріляних у Монреалі ;

* 9 грудня - Міжнародний день боротьби з корупцією;

* 10 грудня - Міжнародний день прав людини.

Саме сьогодні, 25 листопада у Заставнівському опорному ЗЗСО І-ІІІ ст. розпочалася акція "16 днів проти насильства". За участі заступника директора з виховної роботи Косар М. Ю., практичного психолога Гнідан М.В., соціального педагога Котляр С.М. у 7-Б класі було проведено інформаційну годину "Ні, насильству! Стоп булінгу!", де учні мали змогу отримати корисні поради щодо протидії булінгу, насильства в шкільному середовищі.

Для узагальнення знань та підкріплення нового матеріалу переглянуто декілька відеороликів про види насильства та шляхи їх запобігання.

ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ У ЗАСТАВНІВСЬКОМУ ОПОРНОМУ ЗЗСО І-ІІІ СТУПЕНІВ

16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності, запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

У Декларації йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповідання, етнічної належності чи кольору шкіри.

Ця Декларація розвиває принципи, які були сформульовані ще у 1948 році у Загальній декларації прав людини.

Як заявлено в Декларації принципів толерантності (від лат. tolerantia — терпіння), «терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру та веде від культури війни до культури миру».

Терпимість, означає повагу, прийняття та правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів вияву людської індивідуальності, означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті та переконань, Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.

Ми всі різні. Але ми всі рівні. Кожна людина має право жити в мирі та зберіганні своєї індивідуальності. А це означає, що бути толерантним не значить залишатися пасивним перед обличчям расизму, ксенофобії, гендерної або расової дискримінації, сексизму, ейджизму, насильства тощо, або ж мовчати, коли люди стикаються із жорстоким ставленням.

У повсякденному житті толерантність – це не бездіяльність, а активна життєва позиція, суть якої полягає не стільки в тому, щоб терпіти чужий спосіб життя, поведінку, звичаї, почуття, думки, ідеї або вірування, але охоче визнавати та приймати поведінку, переконання і погляди інших людей, які відрізняються від своїх власних. Разом із тим, прояв толерантності який співзвучний принципу поваги до прав людини, не означає терпиме ставлення до соціальної несправедливості, злочинів та правопорушень, відмову від своїх поглядів або поступки перед чужими переконаннями.

Пропагування терпимості має особливу важливість в сьогоднішню епоху стрімкого посилення глобалізації, мобільності та взаємозалежності.

Здатність терпимо і з розумінням ставитись до інакшості оточуючих, це невід'ємна складова сучасного життя та умова органічного співіснування різних людей в одному суспільстві. Адже кожен із нас унікальний.

Переконані, що толерантності потрібно вчитися і можна навчитися. Оскільки толерантність – це здатність людини, спільноти, держави чути і поважати думку інших, невороже зустрічати відмінне від своєї думки. Навчання починається з дітей, яких варто вчити бути просто «такими як усі», а, поважаючи інших, висловлювати свою точку зору та відстоювати власну позицію. Тож здобувачі освіти Заставнівського опорного ЗЗСО I-III ст. також долучилися до відзначення Дня толерантності.

В 2-Б та 3-Б класах проведено заняття «Віночок толерантності», «Подорож країною толерантності», 5-А – «Вчимося толерантному спілкуванню», 8-х класах - тренінгове заняття «Я - толерантна особистість», 10-х класах заняття «Толерантність – шлях до взаємодії»

Отже, толерантність – це привілей сильних і розумних, які не сумніваються у своїх здібностях просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок та позицій, які не боятися загубити власну індивідуальність, і які вміють поважити інших.

Практичний психолог Марія Гнідан

Соціальний педагог Світлана Котляр

10 жовтня 2021 року відзначається

Всесвітній день психічного здоров’я

Всесвітній день психічного здоров’я відзначається з 1992 року, з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я (World Federation for Mental Health). За даними ВООЗ, близько 450 мільйонів жителів планети страждають психічними захворюваннями, перелік яких зростає з кожним роком. За статистикою в західних країнах кожна сьома людина є або параноїком / шизофреніком, або схильна до депресій і алкоголізму.

Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я є скорочення поширеності депресивних розладів, шизофренії, хвороби Альцгеймера, наркотичної залежності, епілепсії, розумової відсталості, кількості вживання психотропних речовин і самогубств, питання і проблеми допомоги людям, що страждають на психічні розлади, поширення інформації про ефективні методи для профілактики, медичного лікування і запобігання щодо психічних відхилень, соціальної адаптації.

Зростанню захворюваності сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми в країні, а провісниками захворювань є стреси. Сучасне життя само по собі сприяє стресам: зміни в житті політичному, економічному, негаразди на роботі, та й просто поїздка в громадському транспорті призводять до того, що людина зі своїми стресами починає миритися, а так і до депресії недалеко. Стреси стали складовою частиною життя сучасної людини. Люди борються з ними, не замислюючись про те, що потрібно не боротися, а не допускати їх.

Всесвітній день психічного здоров’я припадає на період пандемії COVID-19, яка різко змінила наше повсякденне життя. Психічне здоров’я має велику цінність, оскільки воно співвідноситься з самою суттю того, що робить нас людьми: тим, як ми взаємодіємо, спілкуємося, вчимося, працюємо і переживаємо страждання і щастя. Гарне психічне здоров’я допомагає людям виявляти нормальну поведінку, яка дозволяє забезпечити безпеку і здоров’я їх самих і навколишніх під час пандемії. Заходи щодо забезпечення доброго психічного здоров’я мають величезне значення для зусиль кожної країни по боротьбі з COVID-19 і подальшого відновлення.

Для того щоб звести до мінімуму наслідки пандемії для психічного здоров’я, важливо дотримуватися загальних рекомендацій щодо запобігання нервового перенавантаження: спорт і правильнее харчування. Збалансований раціон і помірне фізичне навантаження – запорука міцних судин, нервової системи і сильного імунітету;

· глибокий сон не менше 7-8 годин. Сон сприяє швидкому відновленню організму, а відповідно, більшої стійкості до стресових ситуацій;

· хобі, заняття за інтересом. Неодноразово доведено, що заняття улюбленою справою змушує організм виділяти «гормон радості»;

· спілкування з цікавими і позитивними людьми. Позитивно налаштована людина заряджає оточуючих енергією, живлячи і себе, іінших;

· уміння і можливість виговоритися. Шкідливо приховувати негативні емоції і замикатися в собі. Накопичені з року в рік образи, недомовленість, нерозуміння і стресс можуть вилитися в серйозні психічні розлади, наслідки яких можуть стати незворотними і фатальними.

За матеріалами МОЗ та ЦГЗ України


Поради для збереження психічного здоров’я:

· Живіть сьогоднішнім днем.

· Якщо біда крадеться за вами і зажене вас в кут, запитайте себе, що може статися найгіршого, якщо я не зможу розв’язати цю проблему, підготуйте себе до прийняття найгіршого, спробуйте спокійно продумати заходи для поліпшення ситуації, з якою ви в думці примирилися як з неминучою.

· Пам’ятайте про не відновлення нашого здоров’я, яке ми втрачаємо через хвилювання.

· Заповніть свій розум думками про спокій, мужність, здоров’я, надію, адже наше життя – це те, що ми думаємо про нього.

· Ніколи не намагайтеся звести рахунки з вашим ворогом, тому що цим ви принесете собі набагато більше зла, ніж ворогу.

· Замість того, щоб переживати через невдачі, будьте до неї готові.

· Ведіть рахунок своїм вдачам, а не своїм неприємностям.

· Не наслідуйте інших. Знайдіть себе і собою залишайтеся.

· Забувайте про свої власні неприємності, намагаючись дати хоч трохи щастя іншим. Даючи добро іншим – ви в першу чергу допомагаєте собі.

Пам’ятайте, що всі люди потребують підтримки, співчуття та любові.

Ви не самотні! Поруч є завжди люди, які зрозуміють і допоможуть!

Плануйте своє життя!

Ставте реальні цілі і не чекайте, що зміни відбудуться самі собою – працюйте для себе!